Лабораторна робота 9
Тема: Створення профілю науковця.
Мета: створити власний профіль у Google Scholar; ознайомитися із методикою аналізу ключових науковометричних показників публікаційної активності вченого з наукового напряму за яким Ви навчаєтеся та організації (ВДПУ); навчитися реєструватися в міжнародному реєстрі вчених ORCID.
Ключові слова: Google Scholar; науковометричні показники; ORCID.
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Створіть власний профіль у Google Scholar.
https://scholar.google.com.ua/citations?user=Se6IvZ4AAAAJ&hl=uk
Завдання 2. Проаналізуйте ключові науковометричні показники публікаційній активності вченого з наукового напряму, за яким Ви навчаєтеся та організації (ВДПУ).
Індекс Хірша h-індекс дорівнює 4, що може характеризувати наукову роботу Оксани Павлівни на високому рівні.
Завдання 3. Зареєструйтеся в міжнародному реєстрі вчених ORCID.
Питання для контролю й самоперевірки
1. Назвіть переваги створення профілю ученого у Google Scholar.
Профіль вченого у Google Академії надає можливість авторам відстежувати бібліографічні посилання на свої статті. Можна переглядати, хто цитує ваші публікації, переглядати графіки цитувань у часі та розраховувати декілька наукометричних показників. Переваги системи ● намагається охопити матеріали з усіх регіонів світу та з усіх галузей знань. При аналізі враховуються прізвище та ініціали вченого українською, російською та англійською мовами; ●дозволяє виконувати розширений пошук, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, анотації, статті академічних видань, професійних асоціацій, сховища препринтів, сайтів вищих навчальних закладів та освітніх організацій; ● здійснює пошук за прізвищем автора, за назвою статті у наукових джерелах, за назвою ВНЗ або організації, які є у вільному доступі в Інтернет середовищі; ● визначає частоту цитування знайдених за запитом публікацій, обчислює індекс Гірша по публікаціям автора.
2. На яких ресурсах автори мають можливість створити свій профіль?
1. Профіль в Scopus. Профіль вченого базою Scopus створюється автоматично, орієнтуючись на написання прізвища, установи, тематику роботи тощо. Тому часто в однієї людини може існувати кілька профілів. Причини: зміна прізвища, варіанти транслітерації, помилки, перехід в іншу установу, робота на стику наук. Необхідно перевірити як ви представлені в Scopus (це можна зробити навіть не маючи підписки на цю базу) і за необхідності об’єднати свої профілі чи змінити афіляцію. Інструкцію-презентацію можна знайти. На сторінці автора наведено: інформація про автора, місце роботи, індекс Гірша, кількість документів, проіндексованих Scopus, кількість цитувань також по базі Scopus і перші 20 документів, які можна сортувати за датою або кількістю цитувань. Додатково може бути вказай номер ORCID. Для редагування авторського профілю вам необхідно мати електронну адресу, афілійований з Вашою організацією. Об’єднаний профіль буде містити всі варіанти вашого прізвища, але це не гарантує, що для вашої нової статті не буде створено окремий профіль, тому через 3-4 тижні після публікації перевірте, чи додалася Ваша стаття до профілю. Якщо немає –виконайте поєднання вручну. Інструкція для редагування авторського профілю. На даний час Scopus поглиблює свої архіви, тому, якщо є публікації раніше 1996 року, згодом перевірте, чи не з’явилися у вас додаткові профілі.
2. ResearcherID. Деякі журнали вимагають надати цей номер при подачі статті для подальшого коректного індексування автора. Безкоштовна надбудова від Thomson Reuters дозволяє автору зібрати свої публікації та оцінити їх цитованість по базі Web Of Science (WoS) навіть якщо ці статті не були опубліковані у виданнях, що індексуються WoS. Додати видання в профіль можливо або через EndNote або ORCID. Інструкція по створенню профілю.
3. ORCID. Створена в 2012 році, відкрита база дозволяє вченому представити всі свої досягнення і науковий шлях, а 16-значний номер ORCID, який є посиланням на онлайн CV вченого (резюме), все частіше необхідно вказувати при подачі заявок на грантове фінансування, статті і т. д., для коректної ідентифікації вченого. Ви заповнюєте ключові пункти, експорт статей можливий і з Scopus і ResearcherID (WoS). Створення облікового запису, доповнення інформацією і обмін даними з Scopus ResearcherID показано тут. Детальна інформація для вчених, для видавців і для наукових фондів.
4. Google Scholar - дозволяє легко здійснювати пошук наукової літератури. З одного місця можна здійснювати пошук серед багатьох дисциплін і джерел, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, анотації та статті академічних видань, а також професійні асоціації, сховища попередніх варіантів робіт, вищі навчальні заклади та освітні організації. Google Академія дозволяє знайти дослідження, найбільш відповідає вашому запиту, серед великої кількості академічних дослідницьких робіт (інформація з сайту Google Академії). Необхідно зауважити, що точного переліку, що проіндексувала Google Академія, не існує, але деякі впливові видавництва поки не дали дозвіл на розміщення їх видань, тому ця база також не є всеосяжною.
5. ResearchGate. Соціальна мережа вчених, заснована в 2008 році двома лікарями і IT-фахівцем, є платформою для зручного пошуку колег та роботи, презентації власних досягнень, з можливістю отримання експертних оцінок, обміну науковою інформацією, поширенню знань і досвіду. На сьогодні мережа об’єднує понад 8 млн вчених. Для реєстрації необхідна електронна пошта установи, в якій Ви працюєте, для підтвердження установи, згодом її можна замінити на зручний Вам майл. Створивши профіль, заповніть інформацію про власні здобутки, в т. ч. навчання, стажування, отримані гранти, опубліковані роботи. Зверніть увагу, що деякі журнали не дозволяють викладати повний текст статті у відкритому доступі, в такому випадку наведіть резюме статті, а науковці, яких зацікавить дана публікація будуть мати можливість відправити вам запит на повний текст, який ви можете передати їм, не порушуючи вимог видання.
3. Хто є розробником системи «Бібліометрика науки в Україні» і для чого вона призначена?
Бібліометрика української науки – це національний бібліометричний та наукометричний сервіс, призначений для формування в суспільстві цілісного уявлення про стан та динаміку процесів, що мають місце в науковому середовищі України. На основі глибокого бібліометричного аналізу публікацій сервіс проводить багатокритеріальне регулярне дискретне рейтингування суб’єктів наукового простору України. Бібліометрика української науки є національним сегментом проекту Ranking of Google Scholar Profiles.
Розробник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
4. Що Ви розумієте під поняттями «індекс цитування», «h-індекс (індекс Хірша)», «індекс цитування наукових статей», «індекс цитування науковця» та «кумулятивний індекс цитування»?
Індекс цитування наукових статей – реферативна база тих наукових публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих публікацій і що надає кількісні показники цих посилань (такі як сумарний об’єм цитування, індекс Хірша h-індекс та ін.).
Індекс цитування науковця є основним показником, що позначає повну кількість посилань на роботи, в яких дослідник фігурує як автор або співавтор, в інших джерелах, розподілений за роками.
Кумулятивний індекс цитування – загальна кількість посилань на усі роботи автора за весь час його діяльності. Індексом активно працюючого ученого за кордоном вважається більше 100 посилань на роботи за останні 7 років.
Індекс цитувань — ключовий показник, що широко використовується в усьому світі для оцінки роботи дослідників і наукових колективів. Оцінює вплив вченого або організації на світову науку, визначає якість проведених наукових досліджень.
Індекс Хірша h-індекс, або індекс Хірша – наукометричний показник, запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Хіршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій. Індекс обчислюється на основі розподілу цитувань робіт даного дослідника.
5. Назвіть форми та функції наукової комунікації.
Форми наукової комунікації
Наукова комунікація являє собою обмін інформацією з приводу тієї чи іншої проблеми, інструменту і результатів дослідження. Вона є необхідною умовою здорового розвитку науки. Для характеристики наукової комунікації можна використовувати термін «дискурс» у транскрипції відомого німецького філософа Ю.Хабермаса, який під ним розуміє не вільну розмову, під час якої співрозмовники не думають про дотримання правил мовної комунікації, а діалог, що ведеться за допомогою аргументів, який дає змогу виявити загальнозначуще, нормативне у висловленнях. Це діалог, який досяг відомої стадії зрілості. В ідеалі дискурс – це зразок, модель вироблення комунікативної компетентності. Він здійснюється в науковому комунікативному співтоваристві, якому властиві відкритість і гласність. Наукова комунікація виконує кілька найважливіших функцій
Функції наукової комунікації
Назва функцій |
Характеристика функцій
|
Презентація |
Представлення науковому співтовариству результатів наукового дослідження |
Експертиза |
Проведення експертної оцінки якості дослідження і його результатів
|
Кваліфікація |
Присвоєння авторові або авторам дослідження відповідної кваліфікації |
Введення в науку
|
Введення в науку проведеного дослідження і його результатів дослідження |
6. Які методи належать до наукометричних методів?
До них належать наукометрія, бібліометрія, інформетрія. Наукометрія є системою вивчення наукового, конструктивного знання за допомогою кількісних методів.
7. Яким чином можна підвищити видимість інформації про вченого для Інтернет аудиторії?
Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових досягнень.
Етика - це моральні принципи, яким повинен слідувати людина, незалежно від місця або часу. Дослідницька етика зосереджена на моральних принципах, яким повинні слідувати дослідники в своїх областях.
Немає коментарів:
Дописати коментар